Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Эээ, братва, вот хочу вам поведать историю, которая случилась на днях. Зажгите, шанить, и внимайте моим словам!
Все началось с того, что я решил заклеиться бутиратом перед выборами президента. Да, я знаю, что это дерьмо, но как без него жить? Пришлось мне пройти через своих шанитов, чтобы заказать закладки. Вот такие времена настали, когда наркоманам нужно рубиться перед голосованиями.
Дождался я своих закладок, и вечером перед выборами собрался с парнями. Взяли гарик, а потом начали дуть его, ну как всегда. Бабки ушли, а мы гоняемся.
Накручено уже хорошенько, и мы отправляемся на избирательный участок. Ощущения на гарике просто космос, все вокруг стало ярким и психоделическим. Но появилась шугань, что если нас примут за наркоманов и не пустят голосовать.
Вооружившись нашей выборкой, мы решили нанюхаться через самодельный газовый маск. Честно, когда ты уже до конца насрал, остается только идти до конца, неважно какими методами. Так что пиксельно офигевшие, мы пришли на избирательный участок.
Тут начинается самая интересная часть. Знаете, что я сделал? Я залил голосование зеленкой! Да-да, никаких левых кандидатов или подделанных бюллетеней. Прямо выдернул урну и выбухал ее зеленкой. Это было эпическое зрелище! Все вокруг занервничали, и мы с полным удовольствием ушли оттуда, оставив этот "сюрприз" для сбора голосов.
После такого красивого аффтара я решил успокоиться, но вот беда – медицина. Думал, что справлюсь, но черт возьми, это была настоящая дичь. Зашел поскорее в больницу, чтобы вызвать врача, но вместо этого попал в психиатрическое отделение. Да-да, мои друзья, наркоманские шухеры получают заключения по психиатрии. Ну что ж, сознавайся себе, когда уже поймал в пленок всю контору.
Не хотел я оставаться там на долго, так что решилподемонстрировать врачам, что я нормальный. Начал разговаривать с ними на их языке – использовать наркоманский сленг. Врачи были шокированы, у них наверняка мозги пришлось перепутать между собой.
Я: Эй, доктор, когда можно выбежать из этой железной хаты? Я уже нанюхался своей дозой лечебного гарика, так что совсем норм.
Врач: Успокойтесь, молодой человек. Вам еще нужно пройти некоторые процедуры.
Я: Ладно, давайте, какие у вас процедуры есть? Может быть, уколы с моей точкой особняком?
Врачи хихикали, явно смущенные. Но они решили, что лучше было выпустить меня, чем продолжать оказывать психиатрическую помощь наркоману. Как видите, наши выборы оказались достаточно экстремальными. И помните, что гарик и зеленка – это не лекарства. Это наркотики, которые могут сильно навредить вашему организму и разуму. Заботьтесь о себе и о своих будущих выборах, а не только о том, как нанюхаться и помутить общественный порядок.
Сколько сейчас стоит наркота Батайск:
| Название |
Цена в сред. (в руб.) |
Закладка |
Нашли |
| Мефедрон VHQ XXL (кристалл) 1 гр. |
3000 |
Прикоп |
Заканчивается |
| Кокаин (Колумбия) 0,5 гр. |
6090 |
Надежный адрес |
Заканчивается |
| Метамфетамин (крис.) 1 гр. |
3000 |
Надежный адрес |
Предзаказ |
| Масло дистиллят ТГК 96% (WAX) 1 гр. |
8750 |
Тайник |
Мало |
| Шишки конопля (White Widow) 2 гр. |
4420 |
в городе |
Есть |
| Кодеин 240 мл. |
37600 |
Моментальный |
Ограничено |
| Мефедрон (мука) 1 гр. |
2290 |
Прикоп |
Заканчивается |
| Псилоцибиновые грибы (PSILOCYBE CUBENSIS) 5 гр. |
5560 |
Моментальный |
Мало |
| Микродоты LSD-25 (Premium) 2 шт. |
2280 |
Прикоп |
Много |
| Героин VHQ 0,5 гр. |
4490 |
Надежный тайник |
Доступно |
Ау, сук*, гребаный покупатель закладок!
Тут я сижу, на дне своей телеги (телеграмм мессенджере), дико вайблю. А вот как все началось…
Все это началось с того, что я решила попробовать закладки. Да, я не горжусь этим, но честно признаю, что это было нашей молодежью. Думала, что будет круто, как в фильмах у гангстеров. Но знаешь, что получилось? Ничего! Просто пустота и депрессия. Так что, дорогой друг, если ты еще не пробовал, мой тебе совет – оставайся подальше от этих гадостей.
Но после того опыта я решила, что пора искать новый магазин (нарко магазин). Шерстила я Интернет, пока не наткнулась на бошечку. Компания молодых ребят, которые не только продают свою продукцию, но и делятся своими идеями и стилем жизни. И что получилось? Я не только приобрела качественные закладки, но и открыла для себя новое направление в жизни – стилистику.
Да, теперь я стилистка. Ты не поверишь, какой у меня вайб, когда я создаю образы для своих друзей. Использую все, что приглянется: шарфы, шляпы, юбки, футболки с креативными принтами. А еще, конечно же, закладки, которые всегда добавляют особую индивидуальность в мои образы.
Мои друзья в шоке от моей трансформации. Когда-то я ходила в хмуром наряде, а теперь я радую их своими афганскими находками. И самое интересное, что они также заинтересовались этими закладками и начали их съедать. Но знаешь, что я им сказала? "Не учите меня жить!" Все-таки, каждый должен найти свой стиль, свою истину.
Так что, чувак, не устраивай себе шопинг в гребаном нарко магазине. Найди себе нечто более значимое. Стилистика, например, вполне супер. Это дает тебе возможность проявить себя, почувствовать себя увереннее и уникальнее. А кому нужна эта грязь и мрак?
Мы – новый поколение, братаны! Мы можем достичь большего, а не сидеть на дне телеги и проклинать свою жизнь. Открывай глаза, ищи новые задачи и цели. Давай предлагать нестандартные решения, двигать вперед нашу молодежь.
Все это я поняла, продержавшись на закладках несколько месяцев. Вроде было весело, вроде было интересно, но в итоге все оказалось временным. Временным, как мое вайб на определенных закладках. Так что давай не будем тратить свою ценную жизнь на глупые наркотики.
Избегай этих закладок, братан, они только портят твою жизнь и свободу мыслей. Иногда лучше просто наслаждаться прекрасными вещами и отдаваться миру стиля и моды.
Забей на эту херню, улучши свой стиль! Открой для себя новые возможности и новые горизонты.